Эй, ребятки! Как же я вам расскажу про моё последнее приключение! Цепанулась я на закладки, и вот тут-то и начались эти неприятные ощущения, кумарить начало мой мозг. А что мне оставалось делать? Я решила, что пора улететь в Тайланд и немного погулять на районе.
Завёлся я, канешно, по самые помидоры! Заказал билеты, смахнул с лица пыль и сразу же помчался на вокзал. Пришел туда, а тут мои глаза еле открылись: кто-то меня кинул! Купил я билеты по полной, а они оказались фальшивкой. Ну, ничего, подумал я, главное - купить на районе качественный кодеин.
Как только приземлилась в Тайланде, я сразу же отправилась к своим друзьям по закладкам. Они всегда в курсе, где взять настоящий товар. После пары звонков, я уже знала, где искать. Кстати, нашла их на том же районе, где всегда тусуются местные наркоманы.
Встретила моих партнеров по делу, и они уже подготовили для меня тюбик с кодеином. Ну что, думаю, пора отдохнуть и насладиться этой травкой! Прикурила, выдохнула... и поймала себя на мысли, что я хочу еще. Вот такая вот пасть! Но ничего страшного, просто немного амфетамина и все будет окей.
| Качество кодеина: |
Качество амфетамина: |
| Отличное качество |
Вышка |
Со своими новыми знакомыми мы отправились на ближайший рынок, чтобы купить амфетамин. Дело было сложное, но мы справились! Дорога назад была не самой легкой, но справится с тюбиком амфетамина и шпротами скинулись все вместе. Мы просто умницы!
Я всегда говорю, что нельзя сваливать, не отведав местных закусок.
После этого нам пора было уйти каждому по своим делам. Я отправилась к своему домику, где и решила переждать все эти неприятности. Амфетамин делает свое дело, и мои неприятные ощущения постепенно проходят.
Тусовка в Тайланде, конечно, классная. Вот только наркотики тут как-то не так сильны, как на родине. Но что поделать? Не везде можно найти вышку! Так что приходится довольствоваться тем, что есть, и наслаждаться красотами этой страны.
В общем, моё приключение нашло свое завершение. Закончился мой отпуск, и я возвращаюсь обратно. Честно говоря, я уже начинаю скучать по хорошей марихуане и качественным закладкам. Но, верю, что скоро встречу их снова!
На этом всё, ребятки. Бросайте учебу, собирайте деньги и отправляйтесь сюда. Вас ждут незабываемые приключения и масса новых друзей!
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!